У польській мові закінчення минулого часу (Czas przeszły) у дієслів всіх дієвідмін однакові. Проте дієслова, як і іменники та прикметники, у минулому часі поділяються за родами. В однині поділ не викликає великих труднощів, але у множині слід враховувати різницю між узгодженням дієслів з іменниками, що позначають осіб чоловічої статі, та узгодженням з усіма іншими іменниками.

Але з цього правила є винятки:

  • однина = ч.р. + ж.р. + с.р.
  • множина = тільки чоловіки + усі решта.

Зверніть увагу: деякі польські дієслова у минулому часі мають не "класичний" наголос - на передостанньому складі.
У формах дієслів минулого часу у 1-ій та 2-ій особах множини ("ми", "ви") акцентується третій склад від кінця:

  • gotowałyśmy, gotowaliśmy, gotowaliście, gotowałyście, byliśmy, byłyśmy, byliście, byłyście тощо.

Утворення минулого недоконаного часу

Щоб утворити минулий час дієслів, потрібно замінити кінцеве інфінітива на такі закінчення:

Однина Ч.р. Ж.р. С.р
-łem -łam -
-łeś -łaś -
-ła -ło
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
-liśmy -łyśmy
-liście -łyście
-li -ły
gotować (готувати)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
gotowałem gotowałam -
gotowałeś gotowałaś -
gotował gotowała gotowało
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
gotowaliśmy gotowałyśmy
gotowaliście gotowałyście
gotowali gotowały
być (бути) (неправильне дієслово)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
byłem byłam -
byłeś byłaś -
był była było
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
byliśmy byłyśmy
byliście byłyście
byli były
liczyć (II) (лічити, рахувати)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
liczyłem liczyłam -
liczyłeś liczyłaś -
liczył liczyła liczyło
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
liczyliśmy liczyłyśmy
liczyliście liczyłyście
liczyli liczyły

Звісно, існують винятки із правила. Необхідно вивчити основні з них:

Багато дієслів, що закінчуються на -eć, перед приголосною закінчень минулого часу мають -a замість -e. Наприклад: mieć, chcieć, styszeć, umieć, widzieć:

umieć (IV) (бути здатним, уміти)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
umiałem umiałam -
umiałeś umiałaś -
umiał umiała umiało
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
umieliśmy umiałyśmy
umieliście umiałyście
umieli umiały
mieć (III) (мати, збиратися щось зробити)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
miałem miałam -
miałeś miałaś -
miał miała miało
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
mieliśmy miałyśmy
mialiście miałiście
mieli maiły
widzieć (II) (бачити)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
widziałem widziałam -
widziałeś widzeałaś -
widział widziała widziało
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
widzieliśmy widziałyśmy
widziełiście widziałyście
widzieli widziały

Дієслова, що закінчуються на -ąć, зберігають голосну лише у формах чоловічого роду однини; в інших формах чергується на .

ciągnąć (I) (тягнути)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
ciągnąłem ciągnąłam -
ciągnąłeś ciągnęłaś -
ciągnął ciągnęła ciągnęło
Мнонжина Ч.р. (особи) Усі решта
ciągnęliśmy ciągnęłyśmy
ciągnęliście ciągnęłyście
ciągnęli ciągnęły

Коли від інфінітивів деяких дієслів утворюються форми минулого часу, відбуваються зміни в корені слова. Ось найпоширеніші приклади:

  • у випадках, коли інфінітив закінчується на -c:
      Інфінітив 3-я особа однини ч.р. 3-я особа множини ч.р. (особи)
    пекти piec (I) piekł piekli
    бігти biec (I) biegł biegli
  • у випадках, коли -c передує м'який приголосний:
      Інфінітив 3-я особа однини ч.р. 3-я особа множини ч.р. (особи) Множина (усі решта)
    нести nieść (I) niósł nieśli niosły
    їсти jeść (IV) jadł jedli jadły
    сидіти siąść (III) siadł siedli siadły
    красти kraść (I) kradł kradli kradły
    класти kłaść (I) kładł kładli kładły
    тиснути gnieść (I) gniótł gnietli gniotły
    трясти trząść (I) trząsł trzęśli trząsły
    вести wieść (I) wiódł wiedli wiodły
    везти wieźć (I) wiózł wieźli wiozły

Дієслова, утворені від вищенаведених, поводяться таким самим чином. Наприклад, przynieść (приносити) утворює такі ж форми, як і початкоий nieść (нести).

Дієслова móc та pomóc (допомагати) зберігають голосну тільки у формах 3-ої особи однини ч.р., а в інших формах чергується на -o:

móc (бути здатним, могти)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
mogłem mogłam -
mogłeś mogłaś -
mógł mogła mogło
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
mogliśmy mogłyśmy
mogliście mogłyście
mogli mogły

Дієслово iść (йти). Дієслово przyjiść (прийти) утворює свої форми за такою ж схемою.

iść (йти)
Однина Ч.р. Ж.р. С.р.
szedłem szłam -
szedłeś szłaś -
szedł szła szło
Множина Ч.р. (особи) Усі решта
szliśmy szłyśmy
szliście szłyście
szli szły

Утворення форм минулого часу не таке складне, як це може здатися на перший погляд. Якщо Ви запам'ятаєте поділ по родах, про який йде мова на початку уроку, половина справи зроблена.

Рухомі закінчення

Закінчення минулого часу -m, -ś, -śmy, -ście не завжди знаходяться на кінці слова. Іноді вони відокремлюються від дієслова і приєднуються до слова, що стоїть перед ним: до іншого дієслова або першого слова у реченні.

Тому robiliśmy можна сказати по-іншому — myśmy robili, pisaliście — wyście pisali тощо.

Ще приклади:

  • Kiedy wyjechaliście? / Kiedyście wyjechali?
  • Coście robili? / Co robiliście?
  • Dawno się nie widzieliśmy. / Dawnośmy się nie widzieli.
  • Gdzieś był? / Gdzie byłeś?
  • Jak się zmieniłeś przez te lata! / Jakeś się zmienił przez te lata!

Випадки вживання минулого недоконаного часу

Минулий недоконаний час, використовується для опису дій, що відбувалися в минулому, у таких випадках:

  • щоб описати незавершені дії (на відміну від завершених). Акцентується дія, процес, а не результат.
    • Czytałem/-łam gazetę podczas śniadania. - Я читав(-ла) газету за сніданком.
    • Czy słuchałeś/-łaś wiadomości dzisiaj rano? - Ви слухали новини цього ранку?
    • Wczoraj padał deszcz, a dziś swieci słońce. - Вчора йшов дощ, а сьогодні світить сонце.
    • Ależ w grudniu było zimno! - Як холодно було у грудні!
  • щоб описати повторювані або звичні дії:
    • Jan chodził do szkoły w Krakowie. - Ян ходив до школи у Кракові.
    • Spotykaliśmy się w kawiarni na Nowym Świecie. - Ми зазвичай зустрічалися у кафе на вулиці Новий Світ.
    • Małgosia zawsze lubiła kawę, a teraz pije tylko herbatę. - Малгося завжди любила каву, але тепер вона п'є лише чай.
  • коли вказується тривалість дії:
    • Mieszkaliśmy w Warszawie trzy lata. - Ми жили у Варшаві три роки.
    • Jak długo uczył się pan języka polskiego? - Скільки часу Ви вивчали польську мову?
    • Uczyłem się trzy miesiące. - Я вчив його три місяці.

<-- Урок 22 Урок 24-->