У теперішньому часі вживаються форми недоконаного виду. Також їх використовують і в минулому часі для того, щоб описати дію, яка тривала деякий час або до того моменту, коли почалась нова дія. Акцент робиться на дії або стані, який описується дієсловом.
- Chorowałem w kwietniu. - Я хворів у квітні.
- Dawniej Maria piła dużo kawy. - Марія раніше пила багато кави.
- Czytałam gazetę cały wieczór. - Я читала газету цілий вечір.
- Mówiłam ci wiele razy. - Я тобі говорила багато разів.
Ознаки вживання недоконаного виду та супроводжуючі фрази:
- немає результату дії;
- повторювані дії: codziennie, czasami, od czasu do czasu, zwykle, cęsto, nigdy nie;
- тривалість дії: przez cały dzień, od ... do, cały miesiąc, całą noc, długo;
- одночасність: jednocześnie, równocześnie.
Дієслово доконаного виду описує те, що відбулося, але з акцентом на завершеність дії. Також може матись на увазі перехід з одного стану в інший.
- W kwietniu zachorowałem. - Я захворів у квітні. (перехід від здоров’я до хвороби)
- Dzisiaj Maria wypiła tylko jedną kawę. - Сьогодні Марія випила тільки одну чашку кави. (мається на увазі, що дія була повністю завершена)
- Przeczytałam gazetę i wyrzuciłam ją. - Я прочитала газету і викинула її. (одна завершена дія відбулась після іншої)
- Powiedziałam ci już. - Я тобі вже сказала. (закінчена дія)
Ознаки вживання доконаного виду та супроводжуючі фрази:
- одноразовість;
- є результат дії: już, w końcu, nareszcie, wreszcie;
- хронологічність: najpierw, póżniej, potem;
- момент дії: nagle, szybko.
У випадках, коли сенс заперечувального речення у тому, що дія не змогла завершитися, дієслово матиме форму доконаного виду.
- Nie ugotowałam wczoraj kolacji. - Вчора я не приготувала обід.
Порівняйте:
- Czytałem/-łam gazetę, kiedy zadzwonił telefon. - Я читав(-ла) газету, коли задзвонив телефон.
- Już przeczytałem/-łam tę gazetę. - Я уже прочитав(-ла) газету.
- Już przeczytałem/-łam gazetę, kiedy zadzwonił telefon. - Я уже прочитав(-ла) газету, коли задзвонив телефон.
Вибір дієслова доконаного чи недоконаного виду залежить від того, що хоче підкреслити той, хто говорить: процес чи факт завершення дії.
<-- Урок 26 | Урок 28--> |