Давальний відмінок керує непрямим доповненням і відповідає на питання komu?, czemu? (кому? чому?). Існує кілька особливих випадків вживання давального відмінку, але спочатку розглянемо як утворюються його форми.

Однина іменників

Іменники чоловічого роду

Іменники чоловічого роду однини в давальному відмінку мають закінення -owi, яке додається до форми називного відмінка:

syn - synowi син
adwokat - adwokatowi адвокат

Деякі іменники, більшість яких односкладові, мають закінчення -u:

brat - bratu брат
ojciec - ojcu батько
pan - panu пан
Bóg - Bogu Бог
świat - światu світ

Іменники чоловічого роду, які закінчуються в називному відмінку на -a, відмінюються як іменники жіночого роду.

Іменники жіночого роду

У іменників жіночого роду однини в давальному відмінку закінчення -a міняється на -e, -y, -i.

-e зазвичай після твердої приголосної:

kobieta - kobiecie жінка
matka - matce мати
noga - nodze нога

Зверніть увагу, що t чергується з ci, k - c, r - rz, a g - dz.

-y після cz та c:

noc - nocy ніч
stolica - stolicy столиця
świeca - świecy свічка
ulica - ulicy вулиця
tęcza - tęczy веселка

-i після голосних та м’яких приголосних:

ziemia - ziemi земля
Іменники середнього роду

Іменники середнього роду в давальному відмінку міняють закінчення -o або -e на -u:

oko - oku
jabłko - jabłku
pole - polu

Іменники, які закінчуються на , утворюють форми давального відмінку так:

imię - imieniu
cielę - cielęciu
zwierzę - zwierzęciu

Однина прикметників

Прикметники чоловічого та середнього роду

Всі прикметники чоловічого та середнього роду однини в давльному відмінку закінчуються на -emu:

  • Ojciec dał młodemu synowi wiele dobrych rad. - Батько дав сину багато хороших порад.
  • Matka dała małemu dziecku zabawkę. - Мати дала маленькій дитині іграшку.

Зверніть увагу, що у прикметників, які закінчуються на -k або -g, перед -emu з’являється голосна -i:

drogi - drogiemu дорогий
stodki - slodkiemu солодкий
Прикметники жіночого роду

Усі прикметники жіночого роду однини закінчуються в давальному відмінку на -ej.

  • Maria oddała płaszcz swojej matce. - Марія віддала плащ своїй матері.
  • Uczeń zadzwonił do starej nauczycielki i podziękował za lekcję. - Учень подзвонив до старої вчительки і подякував їй за урок.

Множина іменників

Всі іменники множини, не залежно від роду, в давальному відмінку закінчуються однаково, на -om, тому ці форми запам’ятати дуже легко.

syn synom
adwokat adwokatom
pan panom
Bóg Bogom
świat światom
kobieta kobietom
noga nogom
ziemia ziemiom
dziecko dzieciom
okno oknom
pole polom

АЛЕ:

imię imionom
cielę cielętom

Множина прикметників

Ці форми також легко вивчити, адже всі прикметники множини в давальному відмінку, не залежно від роду, закінчуються на -ym або -im. Закінчення -im з’являється після k, g або м’яким приголосним.

  • Grecy składali ofiary starym bogom. - Греки приносили жертви старим богам.
  • Maria dała jeść dzikim zwierzętom. - Марія годувала диких тварин (букв. давала диким тваринам поїсти).

Випадки вживання давального відмінка

Давальний відмінок керує непрямим доповненням і відповідає на питання кому?, чому?. Він вживається:

1. з деякими дієсловами, які керують непрямим доповненням без прийменника:

dawać (I) / dać (III) (komuś) давати/дати (комусь)
pokazywać (I) / pokazać (I) (komuś)

показувати/показати (комусь)

mowić (II) / powiedzieć (IV) (komuś)

сказати/розказати (комусь)

  • Ambasador dał celnikowi paszport. - Посол дав митнику паспорт.
  • Marta pokazała mężowi swoją nową sukienkę. - Марта показала чоловіку своє нове плаття.
  • On powiedział nauczycielowi, że nie miał czasu na wypracowanie. - Він сказав учителю, що у нього не було часу писати твір.

2. з деякими прийменниками:

dzięki дякуючи
wbrew незважаючи на, проти, всупереч
ku до
przeciwko проти
  • Dzięki twojemu przyjacielowi pojechaliśmy do Anglii. - Дякуючи твоєму другу, ми поїхали до Англії.
  • Wbrew pozorom on się bardzo ucieszył żeście przyszli. - Незважаючи на сердитий вигляд, він був дуже задоволений, що ви прийшли.
  • Nie mam nic przeciwko twojemu przyjściu. - У мене нема заперечень проти того, щоб ти прийшов.

3. з деякими іншими дієсловами у складі словосполучень, що описують фізичний та душевний стан:

dziękować (I) / podziękować (I) (komuś) дякувати (комусь)
życzyć (II) (komuś) бажати (комусь)
pomagać (III) / pomoć (I) (komuś) допомагати (комусь)
  • Jest mi bardzo miło pana/panią poznać. - Я дуже радий Вас бачити.
  • Jest mi gorąco/ciepło/zimno. - Мені гаряче/тепло/холодно.
  • Wstyd mi, że rozlałem/-łam kawę. - Мені соромно, що я розлив(-ла) каву.
  • Żal mi ciebie, że cię boli głowa. - Мені шкода, що у тебе болить голова.
  • Zdaje mi się, że Maria wraca do Londynu za dwa dni, ale może się mylę. - Я думаю, що Марія повертається з Лондону через два дні, але, можливо, я помиляюсь.

Давальний відмінок особових займенників

Називний Знахідний Родовий Давальний
  ja mnie, mię mnie, mię mnie, mi
ty ciebie, cię ciebie tobie, ci
on jego, go (niego) jego, go (niego) jemu, mu (niemu)
ona ją (nią) jej (niej) jej (niej)
ono je (nie) jego, go (niego) jemu, mu (niemu)
my nas nas nam
wy was was wam
oni ich (nich) ich (nich) im (nim)
one je (nie) ich (nich) in (nim)
Зворотні займенники się siebie sobie  
Ввічлива форма звертання pan pana pana panu
pani panią pani pani
państwo państwo państwa państwu
panowie panów panów panom
panie panie pań paniom

<-- Урок 29 Урок 31-->